Deprecated: mysql_escape_string(): This function is deprecated; use mysql_real_escape_string() instead. in /sata1/home/users/uristrong/www/www.uristrong.com.ua/engine/classes/mysqli.class.php on line 162 Deprecated: mysql_escape_string(): This function is deprecated; use mysql_real_escape_string() instead. in /sata1/home/users/uristrong/www/www.uristrong.com.ua/engine/classes/mysqli.class.php on line 162 Strict Standards: Only variables should be passed by reference in /sata1/home/users/uristrong/www/www.uristrong.com.ua/engine/modules/show.custom.php on line 172 Strict Standards: Only variables should be passed by reference in /sata1/home/users/uristrong/www/www.uristrong.com.ua/engine/modules/show.custom.php on line 172 Strict Standards: Only variables should be passed by reference in /sata1/home/users/uristrong/www/www.uristrong.com.ua/engine/modules/show.custom.php on line 172 Трудові відносини » ЮРИСТСТРОНГ - юридичні послуги та консалтинг

Трудові відносини





Задайте своє питання:

Ваше і'мя*:
Контактный телефон*:
Контактний e-mail:
Питання:


#

Ст. 24 КЗпП України встановлює в ч.2, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Тобто мається на увазі про надання відповідних, документів що визначені спеціальним законом, які працівник зобов‘язаний надати в установленому порядку для підтвердження тих чи інших фактів про себе(наприклад, прокурор-документ про вищу освіту за фахом правознавства відповідної акредитації та ін.).
Ст.25 КЗпП містить заборону витребувати приукладенні трудового договору деякі дані та документи: «При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством». Однак працівник, у випадку особистої заінтересованості може надавати документи, надання яких не передбачено законодавством. Це може бути підтвердженням його цілі отримати роботу та довести до уваги роботодавця позитивну інформацію про себе.
Таким чином, в разі, якщо конкретна посада на підприємстві не передбачає особливого порядку прийому щодо надання тих чи інших документів, то підприємство не має права вимагати надання таких документів та відмовляти в прийомі на роботи з тієї ж підстави. Але якщо кандидат на посаду в добровільному порядку надає такі документи – відповідно до трудового законодавства заборони на вчинення таких дій немає, - що не заборонено, те дозволено. Для відділу кадрів, - підтвердженням особистого волевиявлення кандидата про надання довідки від психіатра можна оформити заявою в довільній формі про прохання приєднати до документів для прийому на роботу зазначеної довідки, де зазначити, що «ПІБ- кандидат на посаду – за власною ініціативою надає та бажає приєднати такі документи: перелік. Така заява може оформлюватися в довільній формі.



#

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров’я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (в редакції Закону від 21 листопада 2002 року № 229-IV), Kодексу законів про працю України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів у тій їх частині, що не суперечить Закону № 1105-XIV.
Відповідно до ст.13 ЗУ № 1105- XIV страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.



#

Такі правовідносини регулються Кодексом Законів про працю (надалі КЗпП) та законом України «Про відпустки». Так, у відповідності до ч. 8 ст. 79 КЗпП та ч. 3 ст. 12 Закону України «Про відпустки», відкликання працівника з щорічної відпустки можливо лише у випадках, передбачених законом (такі як, відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації) та при дотриманні наступних вимог:
- наявність згоди робітника на відкликання з щорічної відпустки;
- основна непереривна частина відпустки повинна складати не менше 14 календарних днів (ч. 6 ст. 79 КЗпП);
- невикористана частина щорічної відпустки повинна бути надана працівнику після закінчення дії причин, по яким працівник відкликаний з відпустки або згодою сторін в інший період часу.
При цьому, треба врахувати, що відмова працівника на роботу в разі відкликання з відпустки не розглядається як дисциплінарний проступок.



#

Статтею 153 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові. ЗУ «Про охорону праці» визначено, що охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Виробнича травма – це ушкодження раптового характеру, що сталися з робітниками у зв'язку з участю їх у виробничому процесі, супроводжувалися порушенням анатомічної цілості органа і спричинили порушення його фізіологічної функції. В описаному вами випадку йде мова про побутову травму, що призвела до втрати працездатності.
Відповідно до ст. 2 КЗпП України працівники мають право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності. Статтею 253 КЗпП України передбачено, що соби, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно до ст. 35 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у випадку настання в неї тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві. Статею 37 згадуваного закону встановлюється розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу, а також певним категоріям населення, таким як: 1-4 категорії постарждалих від Чорнобильської катастрофи, ветерани війни, а також прирівняні до них осіб, донори, тощо). При цьому сума допомоги по тимчасовій непрацездатності в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини місячної заробітної плати.



#

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі відповідно до ст. 24 КЗпП. Але сторони самостійно вибирають форму укладення договору (усно чи письмову), окрім випадків, що прямо передбачають обов’язкову письмову форму трудового договору. Такими випадками є:
1) організований набір працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
3) укладення контракту;
4) у випадку, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) укладення трудового договору з неповнолітнім;
6) укладення трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України (наприклад прийняття на роботу пов’язану з державною таємницею).
Відповідно до частини третьої вказаної статті, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу, а наступна частина вказує, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.



#

Трудовой договор, согласно ст.21 КЗоТ Украины,- это соглашение между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическим лицом, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную настоящим соглашением, с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а собственник и предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.
Форма трудового договора, как правило, заключается в письменной форме (ст. 24). Необходимо сказать, что данное положение ст. 24 КЗоТ является рекомендационным и как свидетельствует практика, трудовой договор в основном заключается в устной форме, чаще, путем издания приказа или распоряжения о приеме на работу. Необходимо отметить, что, если даже не был принят подобный приказ, а работник приступил к своим трудовым обязанностям, то он согласно трудового законодательства считается принятым на работу и имеет все необходимые права и обязанности. Особой формой трудового договора является контракт- новелла украинского законодательства. Не будем перечислять все признаки, отличающие его как форму трудового договора, назовем основное - интересующее Вас согласно Вашего вопроса. Только контракт заключается на определенный срок. Кроме того, контракт можно заключать только с определенной категорией работников- об этом четко говорит ст. 21: "Сфера применения контракта определяеется законами Украины". На сегодняшний день, около 35-ти законов регулируют обязательность заключения контрактов с конкретными категориями работников (например, ЗУ "О пожарной безопасности" - работники пожарной охраны, ЗУ "Об адвокатуре" - помощники адвоката и т.д.). Соответственно, в случае, если действующим законодательством не предусмотрена возможность заключения контракта, собственник и работник не вправе его заключить даже при полном согласии сторон и отсутствии любого давления со стороны собственника.
Таким образом, трудовой договор, при приеме на постоянную работу заключается бессрочно и перезаключение его с условиями сроков является бессмысленным и противоречащим закону.



#

При звільненні мені не була виплачена заборгованість з заробітної плати та компенсація за невикористану відпустку. Позовна заява була подана до суду за виплату заборгованості, компенсації відпускних та виплату середнього заробітку по момент звільнення. Постанова суду була винесена на мою користь, було відкрите виконавче провадження, але пройшло вже майже два роки, а кошти не стягнуті. Чи можу я подати заяву в суд аби компенсувати середній заробіток за ці два роки, що пройшли від моменту винесення рішення і до сьогоднішнього дня, поки ДВС не в змозі стягнути кошти?

В даному випадку Ви абсолютно праві. Законодавством України передбачено достатньо широкий перелік можливостей захисту порушеного права працівника, якого звільнили без належних правових підстав. Однією з таких форм захисту є передбачене кодексом законів про працю право звільненої особи звернутися до суду за захистом своїх порушених прав у тому випадку, коли заробітна плата не виплачена роботодавцем.
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Тобто, якщо на даний момент рішення суду, яким присуджено виплатити середній заробіток за певний період, не виконано, Ви маєте право вимагати від підприємства, установи чи організації, на якій Ви працювали, виплатити Вам середній заробіток за період часу протягом якого триває затримка (з моменту набрання рішенням суду законної сили та по теперішній час).
Для цього Вам необхідно звернутись до суду із заявою за місцем Вашого проживання.
Однак, при цьому є декілька особливостей:
1.якщо спір буде вирішено на Вашу користь частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
2.у разі якщо Ви до одержання остаточного розрахунку стали на іншу роботу, розмір компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.
Також варто зазначити, що відповідно до ст. 86 Закону України «про виконавче провадження» стягувач, тобто Ви, має право звернутися з позовом до відділу Державної виконавчої служби, який зобов’язаний провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цього відділу. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню.
ст. 4 Закону України «про звернення громадян» передбачена можливість оскарження дій посадової особи Державної виконавчої служби. У скарзі має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено її суть.Скарга подається до вищестоящого органу



#

Кодекс законів про працю надає можливість укладати строкові трудові договори (ч. 2 ст. 23 КЗпП).
Такий строковий договір укладається з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання,
або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Рекомендуємо Вам при оформленні працівника на таку роботу взяти з нього заяву, в якій буде зазначено, що укладання строкового трудового договору здійснюється з урахуванням його інтересів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР "Про умови праці тимчасових працівників і службовців"
встановлені особливості правового становища працівників, що уклали тимчасові трудові договори.
Тимчасові трудові договори можуть укладатися на строк, що не перевищує двох місяців,
а якщо прийняття на роботу здійснюється для заміщення відсутнього працівника,
тимчасовий договір може бути укладений на строк до чотирьох місяців.
Про прийняття на тимчасову роботу працівник повинен бути попереджений при укладенні
тимчасового трудового договору. Про тимчасовий характер трудового договору повинно
бути зазначено в наказі про прийняття на роботу.




© 2010 ЮРИСТСТРОНГ, ТОВ | W2B