Відшкодування шкоди
Моего отца утром около проходной его роботы на мопеде сбило такси.Было нанесено телесные повреждения и повреждения мопеда. Вызвали ГАИ и было доказано вину таксиста. У него путь торможения был 6 м. Сказали , что суд будет через неделю. Таксист взял все номера телефонов моего отца и дал свой, который был неправильным и сказал , что позвонит.По истечению 2-х дней от него ни слуху, ни духу. Телефон мы его разыскали и позвонили сами , чтобы узнать не интересно ли ему о состоянии сбившего им мужчине и что он думает делать с поврежденным мопедом, который еще в кредите и не выплачен. На что он начал грубить и сказал, что делать он ничего не собирается и что как будто бы у него все уже договорено. Подскажите что нам делать и на что можно рассчитывать от приговора суда?
З описаної ситуації, ми можемо зробити наступні висновки:
1. Співробітники ДАЇ склали протокол про огляд місця події, до якогот додається схема ДТП - такий документ є доказом по справі, та підтверджуватиме вину водія в скоєнні незаконних дій. Тому, вважаємо за потрібне підкреслити, що органи ДАЇ не визнають на місці події хто винен а хто ні, - це компетенція судів України, які здійснюють правосуддя. Задача органів ДАІ -зібрати докази та направити до суду для постановлення відповідного рішення щодо винної особи.
2. Виходячи з наданої Вами інформації, треба зауважити, що кваліфікація діяння водія таксі залежить від характеру тяжкості нанесених Вашому батьку тілесних ушкоджень. Зокрема, за законодавством поділяють 3 вида тілесних ушкоджень: легкі, середні, тяжкі. Співробітники ДАІ повинні були видати направлення Вашому батьку на огляд в медичній установі для визначення характеру ушкоджень, отриманних підчас ДТП. Видані документи є доказами по справі. Ці докази визначають тяжкість скоєних дій водієм таксі: або злочин (ст. 286 Кримінального кодексу України (КК):"Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження" та ч.2 цієї ж статті: "Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження") або правопорушення, передбачене відповідними статтями КпАП(Кодекс про адміністративні правопорушення). Крім того, якщо Вашому батьку нанесені тілесні ушкодженя у вигляді легких тілесних ушкоджень, то Ви маєте звернутися до суду (того району , де сталася аварія) із заявою про порушення кримінальної справи за статтею 125 ККУ: умисне легке тілесне ушкодженя."Саме до суду, а не до міліції, тому що це справи приватного обвинувачення. Звісно, в даному випадку, ми надаємо кваліфікацію апріорі виходячи з наявності вини водія таксі. Тому, похибка ймовірна.
3. Що робити? Суд може розглянути справу і без участі Вашого батька, тому радимо Вам попіклуватися про присутність батька на судовому засіданні для можливості безпосереднього надання пояснень, окрім обставин щодо події, які Ваш батько вже виклав у своїх поясненнях для інспекторів, а саме: водій таксі не відшкодував нанесені пошкодження майну(бажано надати суду документи, які підтверджуватимуть вартість ремонту), не відшодував вартість лікування (надати кошторис витрат на ліки), надати пояснення щодо відмови у відшкодуванні. Треба зауважити, що якщо мопед не застрахований, відшкодування Ви зможете здійснити тільки через суд шляхом подачі позовної заяви. До такої заяви потрібно додати судове рішення суду щодо вини водія таксі. Таким же чином подається і заява про відшкодування витрат на лікування та стягнення моральної шкоди, якщо така була завдана.
З описаної ситуації, ми можемо зробити наступні висновки:
1. Співробітники ДАЇ склали протокол про огляд місця події, до якогот додається схема ДТП - такий документ є доказом по справі, та підтверджуватиме вину водія в скоєнні незаконних дій. Тому, вважаємо за потрібне підкреслити, що органи ДАЇ не визнають на місці події хто винен а хто ні, - це компетенція судів України, які здійснюють правосуддя. Задача органів ДАІ -зібрати докази та направити до суду для постановлення відповідного рішення щодо винної особи.
2. Виходячи з наданої Вами інформації, треба зауважити, що кваліфікація діяння водія таксі залежить від характеру тяжкості нанесених Вашому батьку тілесних ушкоджень. Зокрема, за законодавством поділяють 3 вида тілесних ушкоджень: легкі, середні, тяжкі. Співробітники ДАІ повинні були видати направлення Вашому батьку на огляд в медичній установі для визначення характеру ушкоджень, отриманних підчас ДТП. Видані документи є доказами по справі. Ці докази визначають тяжкість скоєних дій водієм таксі: або злочин (ст. 286 Кримінального кодексу України (КК):"Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження" та ч.2 цієї ж статті: "Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження") або правопорушення, передбачене відповідними статтями КпАП(Кодекс про адміністративні правопорушення). Крім того, якщо Вашому батьку нанесені тілесні ушкодженя у вигляді легких тілесних ушкоджень, то Ви маєте звернутися до суду (того району , де сталася аварія) із заявою про порушення кримінальної справи за статтею 125 ККУ: умисне легке тілесне ушкодженя."Саме до суду, а не до міліції, тому що це справи приватного обвинувачення. Звісно, в даному випадку, ми надаємо кваліфікацію апріорі виходячи з наявності вини водія таксі. Тому, похибка ймовірна.
3. Що робити? Суд може розглянути справу і без участі Вашого батька, тому радимо Вам попіклуватися про присутність батька на судовому засіданні для можливості безпосереднього надання пояснень, окрім обставин щодо події, які Ваш батько вже виклав у своїх поясненнях для інспекторів, а саме: водій таксі не відшкодував нанесені пошкодження майну(бажано надати суду документи, які підтверджуватимуть вартість ремонту), не відшодував вартість лікування (надати кошторис витрат на ліки), надати пояснення щодо відмови у відшкодуванні. Треба зауважити, що якщо мопед не застрахований, відшкодування Ви зможете здійснити тільки через суд шляхом подачі позовної заяви. До такої заяви потрібно додати судове рішення суду щодо вини водія таксі. Таким же чином подається і заява про відшкодування витрат на лікування та стягнення моральної шкоди, якщо така була завдана.
Если договором не установлены размер процентов, их размер определяется на уровне учетной ставки НБУ (на сегодня 11 процентов годовых). В случае отсутствия договоренности проценты выплачиваются ежемесячно. Вопрос: ежемесячно выплачиваются 11% от суммы займа или выплачиваются 11% годовых? Пример: из 1000 гр. в месяц 11% - 110 гр, или расчет производится по формуле 1000гр х 11 % : 100% : 365 дней х на 30 дней(месяц)= 9 гр. Вопрос: каким образом правильно насчитываются проценты? где найти разъяснения?
ЗУ «Про Національний банк України» визначає, що облікова ставка Національного банку це – виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.
Постанова правління Національного банку України N 343 від 12.06.2009 року встановлює з 15 червня 2009 року облікову ставку в розмірі 11% річних. Отже, оскільки облікова ставка встановлена в розмірі 11 % річних, щоб визначити відсотки за один місяць, Вам необхідно визначати за вказаною Вами формулою: 1000гр х 11 % : 100% : 365 днів х на кількість днів місяця = 9 грн.
Крім вище переліченого, у разі порушення договору позики позичальником, Ви маєте право: 1) вимагати від позичальника повернення суми боргу; 2) вимагати вказану суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 3) вимагати три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України). В разі прострочення виконання позичальником своїх зобов’язань, Ви також маєте право на відшкодування збитків, в тому числі упущеної вигоди (ст. 612 Цивільного кодексу України), а також (при наявності достатніх підстав) моральної шкоди.
ЗУ «Про Національний банк України» визначає, що облікова ставка Національного банку це – виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.
Постанова правління Національного банку України N 343 від 12.06.2009 року встановлює з 15 червня 2009 року облікову ставку в розмірі 11% річних. Отже, оскільки облікова ставка встановлена в розмірі 11 % річних, щоб визначити відсотки за один місяць, Вам необхідно визначати за вказаною Вами формулою: 1000гр х 11 % : 100% : 365 днів х на кількість днів місяця = 9 грн.
Крім вище переліченого, у разі порушення договору позики позичальником, Ви маєте право: 1) вимагати від позичальника повернення суми боргу; 2) вимагати вказану суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 3) вимагати три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України). В разі прострочення виконання позичальником своїх зобов’язань, Ви також маєте право на відшкодування збитків, в тому числі упущеної вигоди (ст. 612 Цивільного кодексу України), а також (при наявності достатніх підстав) моральної шкоди.
Відповідно до положень Конституції України (ст. 32), Цивільного кодексу (надалі ЦК) України (ст. 1167 та ст. 1168), конвенції ООН про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України), Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (надалі ППВСУ), фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду та відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи передбачено Цивільним кодексом (надалі ЦК) України.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 1167, Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Вказана норма визначає загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди. Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, тобто має доводитись потерпілою особою, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування. Письмовими доказами на ствердження наявності моральної шкоди можуть бути, зокрема, медичні довідки, медичні довідки про погіршення стану здоров‘я у зв‘язку з хвилюванням, висновки лікарів чи медичних комісій про ступінь втрати працездатності, про необхідність проведення хірургічної операції, про наявність неповнолітніх дітей, утриманців, тощо, а також інші документи. У документі медичного характеру має бути зазначено, коли виникло захворювання, в результаті чого, чи могло воно стати наслідком психічних переживань, чи сталось погіршення стану здоров‘я в зв‘язку з цим, чи сталось загострення хронічної хвороби, тощо.
Факт завдання моральної шкоди може підтверджуватись також показанням свідків, зокрема, про важкий душевний стан потерпілого, його переживання, хвилювання, зміни в самопочутті, загальному душевному настрої тощо, способі життя, спілкування, звичках, працездатності, про реальні зміни у житті такі як: втрату роботи, неможливість працевлаштування, вимушеність змінити професію, втрату близької людини тощо. На розмір відповідальності може впливати ступінь вини особи яка завдала моральної шкоди.
Стаття 1168 ЦК України регулює відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. Положення цієї статті не містять вимог про спеціальні умови відшкодування, а отже може застосовуватись в усіх випадках, коли відбулось фактичне порушення цивільного права. Заподіяна моральна шкода може мати місце в усіх випадках, коли особа зазнала тілесних ушкоджень. Якщо шкода полягала у розладах психічного характеру, такі ушкодження також можуть бути підставою для вимоги про відшкодування. Моральна шкода, завдана ушкодженням здоров‘я, як правило, відшкодовується у грошовому виразі одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Проте, не виключається можливість змішаного натуро-грошового відшкодування за згодою потерпілого.
У кримінальній справі вимоги про відшкодування моральної шкоди розглядаються і вирішуються судом за умови, що особу, якій її заподіяно, визнано у встановленому законом порядку потерпілою та цивільним позивачем, і що у справі є письмова заява, яка за змістом відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України. При заподіянні особі моральної шкоди, обов’язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду та відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи передбачено Цивільним кодексом (надалі ЦК) України.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 1167, Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Вказана норма визначає загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди. Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, тобто має доводитись потерпілою особою, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування. Письмовими доказами на ствердження наявності моральної шкоди можуть бути, зокрема, медичні довідки, медичні довідки про погіршення стану здоров‘я у зв‘язку з хвилюванням, висновки лікарів чи медичних комісій про ступінь втрати працездатності, про необхідність проведення хірургічної операції, про наявність неповнолітніх дітей, утриманців, тощо, а також інші документи. У документі медичного характеру має бути зазначено, коли виникло захворювання, в результаті чого, чи могло воно стати наслідком психічних переживань, чи сталось погіршення стану здоров‘я в зв‘язку з цим, чи сталось загострення хронічної хвороби, тощо.
Факт завдання моральної шкоди може підтверджуватись також показанням свідків, зокрема, про важкий душевний стан потерпілого, його переживання, хвилювання, зміни в самопочутті, загальному душевному настрої тощо, способі життя, спілкування, звичках, працездатності, про реальні зміни у житті такі як: втрату роботи, неможливість працевлаштування, вимушеність змінити професію, втрату близької людини тощо. На розмір відповідальності може впливати ступінь вини особи яка завдала моральної шкоди.
Стаття 1168 ЦК України регулює відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. Положення цієї статті не містять вимог про спеціальні умови відшкодування, а отже може застосовуватись в усіх випадках, коли відбулось фактичне порушення цивільного права. Заподіяна моральна шкода може мати місце в усіх випадках, коли особа зазнала тілесних ушкоджень. Якщо шкода полягала у розладах психічного характеру, такі ушкодження також можуть бути підставою для вимоги про відшкодування. Моральна шкода, завдана ушкодженням здоров‘я, як правило, відшкодовується у грошовому виразі одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Проте, не виключається можливість змішаного натуро-грошового відшкодування за згодою потерпілого.
У кримінальній справі вимоги про відшкодування моральної шкоди розглядаються і вирішуються судом за умови, що особу, якій її заподіяно, визнано у встановленому законом порядку потерпілою та цивільним позивачем, і що у справі є письмова заява, яка за змістом відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України. При заподіянні особі моральної шкоди, обов’язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла до вступу в законну силу Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.
Відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога при народженні дитини і по догляду за дитиною до досягнення їй трирічного віку, відповідно до Законів України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” і “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням дитини і похоронами», здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в таких розмірах: допомога при народженні дитини - 8500 грівень, при чому в такому порядку: единоразово при народженні дитини в сумі 3400 грівень, а останнє - протягом наступних 12 місяців рівними частинами. Допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку складає суму, яка дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, і середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на 1 особу за попередніх 6 місяців, але не менше 90грн. для незастрахованих осіб і не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.
Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було припинено дія ст. 12, ч. 1 ст. 15 і п. 3 розділи VIII «Завершальні положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно з якими Управління проводили виплати у вказаних вище розмірах.
«09» липня 2007 року Конституційний суд України виніс ухвалу № 6-рп/2007 про соціальні гарантії громадян.
Даним рішенням, окрім іншого, були визнані неконституційними положення абзацу 3 частини 2 статті 56 і п. 14 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Питання про те, чи необхідне внесення відповідних змін до Законів (як наполягає Управління), щоб застосовувати вирішення Костітуционного Суду, відповідає Закон України “Про Конституційний Суд України”. Згідно ч. 2 ст. 73 цого Закону у випадку, якщо закони або окремі положення правових актів Верховної Ради України визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються недійсними і втрачають дійсність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність . Стаття 69 того ж Закону передбачає, що рішення Конституційного Суду обов'язкові до виконання.
Таким чином, Рішення Конституційного суду застосовуються незалежно від того, чи внесені відповідні зміни в оскаржені закони. Тобто позиція Управління суперечить Закону.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога при народженні дитини надається в сумі, кратній 22,6 прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років, встановленої на день народження дитини.
Проте, необхідно враховувати, що оскільки по рішеннях Конституційного Суду України норми визнаються неконституційними з моменту винесення ухвали, до “07” липня 2007 року правомірним був розмір допомоги при народженні дитини в сумі 8500 грівень.
Тому, якщо дитина була народжена до “07” липня, підстав вимагати перерахунок немає.
Аналогічно і в питанні виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку - вимагати перерахунку можна тільки за період з “07” липня 2007 року до кінця 2007 року. А саме розмір допомоги повинен складати:
з “07” липня до “01” квітня 2007 року - 434 грн./міс.;
з “01" квітня до “01” жовтня 2007 року - 463 грн./міс.
з “01” жовтня по “31” грудня - 470 грн./міс.
Що стосується розміру допомоги по догляду за дитиною в 2008 році, необхідно відзначити наступне. Рішенням Конституційного суду України № 10- рп 2008 від “22” травня 2008 року визнані неконституційними норми п. 25 розділу 2 Закони України “Про державний бюджет України і внесення змін до деяких законодавчих актів України”. На розгляд Конституційного суду не виносилися питання конституційності статей Закону України “Про державний бюджет України і внесення змін до деяких законодавчих актів України” в частині внесення змін в Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Фактично в 2008 році питання порядку і розміру виплат допомоги застрахованим особам одночасно регулюється статтями 41, 43 Закона України “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням дитини і похоронами” і статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Дані норми суперечать один одному.
Для визначення, яку ж з даних норм застосовувати, необхідно виходити з принципів раціональності і віддати перевагу спеціальному закону, яким є Закон України “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням дитини і похоронами ”.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку повинна виплачуватися в таких розмірах:
з “01” січня по «01» квітня 2008 року - 592 грн./міс.;
з “01” квітня по “01” липня 2008 р. - 605 грн./міс.;
з “01” липня по “01” жовтня 2008 р. - 607 грн./міс.;
з “01” жовтня по “31” грудня 2008 р. - 626 грн./міс.
Що стосується допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в 2009 році, то її розмір визначається в тому ж порядку, що і в 2008 році після набуття чинності Рішення Конституційного суду України №10- рп 2008 від “22” травня 2008 року, оскільки які-небудь зміни в статті 41, 43 Закона України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням дитини і похоронами» в 2009 році не вносилися.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в 2009 році надається застрахованій особі в розмірі, який встановлюється правлінням Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» визначено, що прожитковий мінімум для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлюється в розмірах, які діяли в грудні 2008 року.
Отже, допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в 2009 році повинна виплачуватися у розмірі 626 грн./мес.
Спори про визнання незаконним рішення і виплати допомоги по догляду за дитиною підлягають розгляду в окружних адміністративних судах України згідно територіальної підсудності, встановленої Кодексом адміністративного судочинства України.
Наприкінці, вважаємо за необхідне відзначити, що слуги Феміди в цьому питанні, як ніколи, одноголосні - подібні позови задовольняються практично у всіх випадках.
Відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога при народженні дитини і по догляду за дитиною до досягнення їй трирічного віку, відповідно до Законів України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” і “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням дитини і похоронами», здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в таких розмірах: допомога при народженні дитини - 8500 грівень, при чому в такому порядку: единоразово при народженні дитини в сумі 3400 грівень, а останнє - протягом наступних 12 місяців рівними частинами. Допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку складає суму, яка дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, і середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на 1 особу за попередніх 6 місяців, але не менше 90грн. для незастрахованих осіб і не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.
Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було припинено дія ст. 12, ч. 1 ст. 15 і п. 3 розділи VIII «Завершальні положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно з якими Управління проводили виплати у вказаних вище розмірах.
«09» липня 2007 року Конституційний суд України виніс ухвалу № 6-рп/2007 про соціальні гарантії громадян.
Даним рішенням, окрім іншого, були визнані неконституційними положення абзацу 3 частини 2 статті 56 і п. 14 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Питання про те, чи необхідне внесення відповідних змін до Законів (як наполягає Управління), щоб застосовувати вирішення Костітуционного Суду, відповідає Закон України “Про Конституційний Суд України”. Згідно ч. 2 ст. 73 цого Закону у випадку, якщо закони або окремі положення правових актів Верховної Ради України визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються недійсними і втрачають дійсність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність . Стаття 69 того ж Закону передбачає, що рішення Конституційного Суду обов'язкові до виконання.
Таким чином, Рішення Конституційного суду застосовуються незалежно від того, чи внесені відповідні зміни в оскаржені закони. Тобто позиція Управління суперечить Закону.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога при народженні дитини надається в сумі, кратній 22,6 прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років, встановленої на день народження дитини.
Проте, необхідно враховувати, що оскільки по рішеннях Конституційного Суду України норми визнаються неконституційними з моменту винесення ухвали, до “07” липня 2007 року правомірним був розмір допомоги при народженні дитини в сумі 8500 грівень.
Тому, якщо дитина була народжена до “07” липня, підстав вимагати перерахунок немає.
Аналогічно і в питанні виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку - вимагати перерахунку можна тільки за період з “07” липня 2007 року до кінця 2007 року. А саме розмір допомоги повинен складати:
з “07” липня до “01” квітня 2007 року - 434 грн./міс.;
з “01" квітня до “01” жовтня 2007 року - 463 грн./міс.
з “01” жовтня по “31” грудня - 470 грн./міс.
Що стосується розміру допомоги по догляду за дитиною в 2008 році, необхідно відзначити наступне. Рішенням Конституційного суду України № 10- рп 2008 від “22” травня 2008 року визнані неконституційними норми п. 25 розділу 2 Закони України “Про державний бюджет України і внесення змін до деяких законодавчих актів України”. На розгляд Конституційного суду не виносилися питання конституційності статей Закону України “Про державний бюджет України і внесення змін до деяких законодавчих актів України” в частині внесення змін в Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Фактично в 2008 році питання порядку і розміру виплат допомоги застрахованим особам одночасно регулюється статтями 41, 43 Закона України “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням дитини і похоронами” і статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Дані норми суперечать один одному.
Для визначення, яку ж з даних норм застосовувати, необхідно виходити з принципів раціональності і віддати перевагу спеціальному закону, яким є Закон України “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням дитини і похоронами ”.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку повинна виплачуватися в таких розмірах:
з “01” січня по «01» квітня 2008 року - 592 грн./міс.;
з “01” квітня по “01” липня 2008 р. - 605 грн./міс.;
з “01” липня по “01” жовтня 2008 р. - 607 грн./міс.;
з “01” жовтня по “31” грудня 2008 р. - 626 грн./міс.
Що стосується допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в 2009 році, то її розмір визначається в тому ж порядку, що і в 2008 році після набуття чинності Рішення Конституційного суду України №10- рп 2008 від “22” травня 2008 року, оскільки які-небудь зміни в статті 41, 43 Закона України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням дитини і похоронами» в 2009 році не вносилися.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в 2009 році надається застрахованій особі в розмірі, який встановлюється правлінням Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» визначено, що прожитковий мінімум для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлюється в розмірах, які діяли в грудні 2008 року.
Отже, допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в 2009 році повинна виплачуватися у розмірі 626 грн./мес.
Спори про визнання незаконним рішення і виплати допомоги по догляду за дитиною підлягають розгляду в окружних адміністративних судах України згідно територіальної підсудності, встановленої Кодексом адміністративного судочинства України.
Наприкінці, вважаємо за необхідне відзначити, що слуги Феміди в цьому питанні, як ніколи, одноголосні - подібні позови задовольняються практично у всіх випадках.
В данном случае, речь идет о совершении преступления, предусмотренного ст. 125 ч.2 Уголовного кодекса Украины: нанесение легких телесных повреждений с кратковременным расстройством здоровья. Карается общественными работами на срок от 150-240 часов или исправительными работами на срок до одного года, или арестом на срок до 6 месяцев, или ограничением свободы на срок до двух лет.
Привлечение к уголовной ответственности по данному делу производится не иначе как по жалобе потерпевшего (так называемые дела частного обвинения). По категории данных дел дознание и досудебное следствие не проводится. обвинение поддерживается непосредственно потерпевшим. Поэтому, Вам необходимо обратиться с заявлением в суд с требованием возбудить уголовное дело и привлечь к уголовной ответственности конкретных лиц. В этом и состоит главная Ваша задача,- Вам прежде всего необходимо установить неизвестных лиц, нанесших Вам телесные повреждения, а также собрать и представить суду доказательства их вины.
Что касается материального и морального возмещения, данный вопрос решается также в судебном порядке. Вы вправе подать иск по возмещению Вашего прямого действительного ущерба и морального вреда в суд как вместе с заявлением о возбуждении уголовного дела и привлечении к уголовной ответственности по ст. 125 УК Украины так и отдельным исковым заявлением о возмещении вреда. Прямым ущербом в данном случае будут являться расходы связанные с лечением(не забудьте, что такие расходы должны подтверждаться соответствующими документами). Моральный вред оценивается потерпевшим самостоятельно с учетом полученных психологических травм, утерянных семейных и других связей, ухудшения здоровья и др. фактов. Обращаю Ваше внимание, что моральный вред необходимо доказывать.
Привлечение к уголовной ответственности по данному делу производится не иначе как по жалобе потерпевшего (так называемые дела частного обвинения). По категории данных дел дознание и досудебное следствие не проводится. обвинение поддерживается непосредственно потерпевшим. Поэтому, Вам необходимо обратиться с заявлением в суд с требованием возбудить уголовное дело и привлечь к уголовной ответственности конкретных лиц. В этом и состоит главная Ваша задача,- Вам прежде всего необходимо установить неизвестных лиц, нанесших Вам телесные повреждения, а также собрать и представить суду доказательства их вины.
Что касается материального и морального возмещения, данный вопрос решается также в судебном порядке. Вы вправе подать иск по возмещению Вашего прямого действительного ущерба и морального вреда в суд как вместе с заявлением о возбуждении уголовного дела и привлечении к уголовной ответственности по ст. 125 УК Украины так и отдельным исковым заявлением о возмещении вреда. Прямым ущербом в данном случае будут являться расходы связанные с лечением(не забудьте, что такие расходы должны подтверждаться соответствующими документами). Моральный вред оценивается потерпевшим самостоятельно с учетом полученных психологических травм, утерянных семейных и других связей, ухудшения здоровья и др. фактов. Обращаю Ваше внимание, что моральный вред необходимо доказывать.
В данному випадку це справа приватного обвинувачення. Її особливістю являється те, що провадження справи по даній категорії злочинів порушуються, як правило, тільки суддею і не інакше як по скарзі потерпілих, тому що саме скарги виступають єдиним приводом до порушення справи.
Порушення кримінальних справ по фактах злочинів, віднесених законом до справ приватного обвинувачення, і притягнення осіб як обвинувачуваних здійснюється суддями районних, міських судів у рамках стадії віддання до суду(за місцем скоєння злочину). Скарги потерпілих за даними категоріям справ, які поступають в міліцію чи прокуратуру, підлягають направленню по підсудності. Порушення кримінальної справи або ж відмова в порушенні справи здійснюється судом не пізніше триденного строку з моменту подання до суду. За наявності приводу до порушення справи, ознак злочину і відсутності угоди про примирення сторін, суддя відповідно до чинного законодавства України виносить постанову про порушення кримінальної справи і віддання обвинувачуваного до суду.
У практиці трапляються випадки, коли слідчі органів внутрішніх справ та працівники дізнання, отримавши заяву від громадянина і встановивши під час перевірки, що вона належить до категорії приватного обвинувачення, не направляють її за належністю до суду, а виносять постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і роз'яснюють потерпілому його право звернутися безпосередньо до суду в порядку приватного обвинувачення. Така практика є незаконною. Постанова про відмову в порушенні справи в такому разі має бути скасована — без цього не може бути порушена справа судом, адже по відповідному факту вже є юридичне рішення. Отже, оскарження до суду або до прокуратури постанови про відмову в порушенні кримінальної справи є обов язковим.
Також, вам необхідно звернутися до районного/місцевого суду за місцем проживання Вашого брата, тбт. потерпілого. Якщо потерпілому не виповнилося 18 років, заяву до суду має право написати його представник або близький родич. Суд, протягом 3 діб, з моменту прийняття та реєстрації Вашої заяви зобов’язаний вирішити питання стосовно Вашої заяви.
Порушення кримінальних справ по фактах злочинів, віднесених законом до справ приватного обвинувачення, і притягнення осіб як обвинувачуваних здійснюється суддями районних, міських судів у рамках стадії віддання до суду(за місцем скоєння злочину). Скарги потерпілих за даними категоріям справ, які поступають в міліцію чи прокуратуру, підлягають направленню по підсудності. Порушення кримінальної справи або ж відмова в порушенні справи здійснюється судом не пізніше триденного строку з моменту подання до суду. За наявності приводу до порушення справи, ознак злочину і відсутності угоди про примирення сторін, суддя відповідно до чинного законодавства України виносить постанову про порушення кримінальної справи і віддання обвинувачуваного до суду.
У практиці трапляються випадки, коли слідчі органів внутрішніх справ та працівники дізнання, отримавши заяву від громадянина і встановивши під час перевірки, що вона належить до категорії приватного обвинувачення, не направляють її за належністю до суду, а виносять постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і роз'яснюють потерпілому його право звернутися безпосередньо до суду в порядку приватного обвинувачення. Така практика є незаконною. Постанова про відмову в порушенні справи в такому разі має бути скасована — без цього не може бути порушена справа судом, адже по відповідному факту вже є юридичне рішення. Отже, оскарження до суду або до прокуратури постанови про відмову в порушенні кримінальної справи є обов язковим.
Також, вам необхідно звернутися до районного/місцевого суду за місцем проживання Вашого брата, тбт. потерпілого. Якщо потерпілому не виповнилося 18 років, заяву до суду має право написати його представник або близький родич. Суд, протягом 3 діб, з моменту прийняття та реєстрації Вашої заяви зобов’язаний вирішити питання стосовно Вашої заяви.
Добрый день, спасибо Вам за вопрос. Отвечая на ваш вопрос, следует сказать, что не можно, а нужно. По той простой причине, что постановление о привлечении к административной ответственности виновных лиц является преюдициальным доказательством (т.е. доказывающий де юре установленный факт), который подтверждает вину лиц и состав правонарушения, ведь одним из оснований привлечения к гражданской ответственности (возмещение ущерба, морального вреда) является факт нанесения телесных повреждений, что в свою очередь необходимо доказать Истцу. Кроме того, Ваш брат(либо, если он несовершеннолетний - его законные представители) обязан (ы) для подтверждения легких телесных повреждений (повлекших или не повлекших кратковременное расстройство здоровья)предоставить в суд: фискальные документы по лечению, других расходам связанным с данным происшествием (материальный ущерб), медицинские документы (заключение СМЭ - судебно-медицинская экспертиза), если же дело изначально рассматривала милиция - постановление об отказе в возбуждении уголовного дела.
Здравствуйте, В вашем случае определить степень тяжести может только судебно-медицинская экспертиза (СМЭ). Направление на прохождение медицинского обследования вам должны были выдавать органы внутренних дел. В любом случае получить медицинские документы о тяжести полученных травм можно и самостоятельно. Если у вас есть сомнения по поводу незаинтересованности участкового, пишите в прокуратуру об этом с изложением конкретных фактов (бездействие участкового, отсутствие направлений, неосуществление опросов лиц и т.д.). Если же все-таки тяжесть повреждений легкая - учтите , что это дело частного обвинения и обязанность обращения в суд с требованием возбудить дело лежит на Вас - потерпевшем.
Доброго дня, Заяву подати ви маєте право в будь-який срок. Єдине: вам необхідно враховувати можливі складності в доведенні та притягненні до кримінальної відповідальності осіб, що вчинили злочин в зв’язку з таким довготривалим затягуванням подачі заяви.
Добрий день! На жаль, встановлених розмірів відшкодування моральної шкоди вітчизняним законодавством не передбачено. Суди виходять з рекомендацій Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95: розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров‘я, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, тощо. В даному випадку згідно процесуального законодавства суд оцінює докази на підставі свого внутрішнього переконання виходячи з принципів об’єктивності. В вашому випадку вважаємо за необхідне порадити подати як можна більше доказів про факти підтвердження моральних страждань не тільки ваших як позивача а й ваших близьких родичів, які впливають так само на вас. Крім того, за позивачем закріплений обов’язок доводити розмір моральної шкоди. На жаль не можемо порадити конкретніше в цьому питанні, тому як в кожній справі необхідно виходити з сукупності наявних обставин. Бажаємо встановлення справедливості в вашій справі.
Спасибо Вам за вопрос. Для того, чтобы объяснить сотрудникам ГАИ свою правоту - а Вы правы, бесспорно, придется Вам устроить небольшой ликбез в сфере конституционного права и международного для сотрудников дорожной инспекции- думаю им это никогда не повредит. Венская конвенция "О дорожном движении" была принята 8 ноября 1968 года в Вене, ратифицирована Президиумом Верховного Совета СССР Указом от 29 апреля 1974 года. Как мы знаем, при приобретении независимости Украины в 1991 году, был принят ЗУ "О правопреемственности Украины" ст.7 которого подразумевает взятие на себя (Украины) обязательств по международным договорам заключенным СССР. Согласно же Конституции Украины, ст. 9 международные договора, ратифицированные ВРУ являются частью национального законодательства Украины ст.8 Конституции Украины в нашей стране действует принцип верховенства права, кроме того ст. 54 ЗУ "О дорожном движении", в соответствии с которым принимаются ПДД, четко определено: если в международном договоре установлены другие правила чем те, которые содержаться в законодательстве Украины о регулировании движения, то применяются международные правила. Поэтому, рекомендуем Вам отстаивать свои права и не опасаться попыток привлечения к ответственности. Закон на вашей стороне.
